У цей день ми вшановуємо всіх, хто віддав життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме 29 серпня 2014 року світ побачив підступність ворога під Іловайськом, коли українських воїнів розстріляли під час виходу з оточення. З того часу соняхи, що дозрівали на тих полях, стали символом пам’яті про полеглих героїв.
Цьогоріч ми особливо згадуємо історії жінок, які стали до лав захисиць. Одна з них — Валентина Макаренко. Вона була музиканткою, вокалісткою, студенткою нашої Академії. З дитинства мріяла дарувати людям музику й навіть хотіла створити власну методику розвитку дітей через мистецтво. Але війна зруйнувала всі плани.
Коли на фронт пішов її батько — доброволець із позивним «Патон», Валентина стала його волонтеркою. А після його загибелі — продовжила справу. Створила фонд «Патон», пройшла навчання з тактичної медицини і вступила до 4-ї окремої танкової бригади.
9 січня 2024 року Валентина загинула під час виконання бойового завдання на Харківщині. Їй було лише 23. Похована вона поруч із батьком на Лісовому кладовищі в Києві.
Її життя — приклад незламності, любові до країни й готовності боротися до кінця.
Сьогодні кожен із нас може вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за Україну: покласти квіти, запалити свічку, підтримати їхні родини або просто прикріпити до одягу символічний сонях.
Пам’ятаймо. Вони — назавжди з нами.
